Його започаткувала Генеральна асамблея ООН у 2003 р. з метою привернути нашу увагу до необхідности «стійкого розвитку гірських регіонів». Цьогоріч День відзначають під гаслом «Гори важливі для молоді».
В українській мові здавна побутує багата й розмаїта гірська лексика. Її ми зібрали для вас у синонімічні ряди. Сподіваємося, кожен відкриє для себе кілька нових назв і збагатить свій словник.
***
ВЕРХІВКА ГОРИ: верхíв'я, верхови́на, верхогíр'я, верши́на, грéбінь, ґрунь, мáковиця, недéя, пік, прóчіл, тíм'я, узви́шшя, чолó, шпиль, щолопóк.
НЕВИСОКА ГОРА: бугóр, горб, горби́на, горбóвина, згíрок, згíр'я, кучугýра, пáгорб, пáгорок, перегíрок, при́гір, при́гірок, при́гора, сýгорб, узгíр'я.
НИЖНЯ ЧАСТИНА ГОРИ: піднíжжя, підóшва, стопá.
СХИЛ ГОРИ: вíдкид, косогíр, крутосхи́л, підгíр'я, спад, узбíччя, укíс, ýрвище.
КРУЧА: зáвіс, крутоберéжжя, крутоя́р, обíрвище, обри́в.
ЗАПАДИНА ГОРИ: жóлоб, залóм, розпáдина, ущéлина, штóла.
СКЕЛЯ: бескéття, бéски́д, жбир, óблаз, скели́на, стрімчáк, тесівни́ця, щовб, щóлба.
ВИСТУП НА СКЕЛІ: відстíй, привáл, при́пічок, при́скалка.
***
РІЗНОВИДИ ГІР:
• áйсберг — пливуча льодова гора;
• бéлебень — високе відкрите місце на горі;
• гайóт — плосковершинна підводна вулканічна гора;
• гýмук — крижані гори в льодових океанах;
• каратáу — низькі гори та хребти з пустельною, напівпустельною та степовою рослинністю;
• ки́чера — гора, укрита лісом, крім вершини;
• кучугýра — невелика полога гора;
• лисáня — гола гора;
• рóблениця — насипна гора;
• розчóлина — гора, вкрита смугою лісу, з яким межує поле чи пасовисько;
• сóпка — невисока округла гора.
В українській мові здавна побутує багата й розмаїта гірська лексика. Її ми зібрали для вас у синонімічні ряди. Сподіваємося, кожен відкриє для себе кілька нових назв і збагатить свій словник.
***
ВЕРХІВКА ГОРИ: верхíв'я, верхови́на, верхогíр'я, верши́на, грéбінь, ґрунь, мáковиця, недéя, пік, прóчіл, тíм'я, узви́шшя, чолó, шпиль, щолопóк.
НЕВИСОКА ГОРА: бугóр, горб, горби́на, горбóвина, згíрок, згíр'я, кучугýра, пáгорб, пáгорок, перегíрок, при́гір, при́гірок, при́гора, сýгорб, узгíр'я.
НИЖНЯ ЧАСТИНА ГОРИ: піднíжжя, підóшва, стопá.
СХИЛ ГОРИ: вíдкид, косогíр, крутосхи́л, підгíр'я, спад, узбíччя, укíс, ýрвище.
КРУЧА: зáвіс, крутоберéжжя, крутоя́р, обíрвище, обри́в.
ЗАПАДИНА ГОРИ: жóлоб, залóм, розпáдина, ущéлина, штóла.
СКЕЛЯ: бескéття, бéски́д, жбир, óблаз, скели́на, стрімчáк, тесівни́ця, щовб, щóлба.
ВИСТУП НА СКЕЛІ: відстíй, привáл, при́пічок, при́скалка.
***
РІЗНОВИДИ ГІР:
• áйсберг — пливуча льодова гора;
• бéлебень — високе відкрите місце на горі;
• гайóт — плосковершинна підводна вулканічна гора;
• гýмук — крижані гори в льодових океанах;
• каратáу — низькі гори та хребти з пустельною, напівпустельною та степовою рослинністю;
• ки́чера — гора, укрита лісом, крім вершини;
• кучугýра — невелика полога гора;
• лисáня — гола гора;
• рóблениця — насипна гора;
• розчóлина — гора, вкрита смугою лісу, з яким межує поле чи пасовисько;
• сóпка — невисока округла гора.
За матеріалом Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України
Немає коментарів:
Дописати коментар