Для багатьох непросто вжити ім’я Ігор у непрямих відмінках. Про це свідчить, зокрема,
поєднання його із закінченнями іменників чоловічого роду ІІ відміни твердої
(Р. в. одн. Ігора), м’якої (Д. в одн. Ігореві, О. в. одн. Ігорем) та мішаної групи
(Кл. в. Ігоре). Фахівці вважали, що ім’я Ігор історично є іменником м’якої групи, але
в сучасній українській мові у кличному відмінку він має закінчення -е іменників мішаної
групи. Саме тому в новому «Українському правописі» усунено цю невідповідність: ім’я
Ігор визнано іменником чоловічого роду з основою на -р м’якої групи та надано властиві
їй відмінкові закінчення, пор. в однині: Р. в. Ігоря, Д. в. Ігореві (-ю), З. в. Ігоря, О. в Ігорем,
М. в. Ігореві (-ю, -і), Кл. в Ігорю (див.: § 67, ІІ відміна. 2. М’яка група; § 68, ІІ відміна.
Іменники чоловічого роду – власні назви. М’яка група). Проте в називному відмінку
однини ім’я Ігор не має ознак, відмінних від формально однотипних іменників, належних
до твердої групи, таких як Віктор, Нестор і под. У зв’язку із цим постало питання:
«Чи потрібно розмежовувати за формальною ознакою чоловічі імена по батькові, утворені
від особових імен твердої і м’якої групи на -ор?». Українська національна комісія з питань
правопису підтримала розмежування і запропонувала від особових імен твердої групи на -р
утворювати чоловічі імена по батькові за допомогою суфікса -ович (напр.:¨Вікторович,
Несторович), а в чоловічому імені по батькові, утвореному від Ігор, поставити перед
цим суфіксом м’який знак (Ігорьович), щоб він маркував належність твірного особового
імені до іменників м’якої групи на -р (див.: Там само: § 32, п. 11, примітка).
Отже, тепер правильно вживати Іван Вікторович, Микола Несторович,
але Роман Ігорьович
За матеріалами Центр культури української мови
Немає коментарів:
Дописати коментар