Спочатку сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення, але, часто вживаючись (нерідко в переносному значенні), вони набули форми сталих зворотів.
Фразеологія української мови за своїм походженням – неоднорідна.
• Основним джерелом творення і поповнення фразеологізмів є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, дотепи, жарти. Такі вислови пов'язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу.
Прислів'я — це усталений вислів повчального характеру, що виражає переважно морально-етичну ідею:
під лежачий камінь вода не тече.
Зверни увагу!
Особливістю прислів'їв є те, що вони мають здебільшого римовану форму, складаються з двох частин. Змістом другої частиниє протиставлення першій або висновок:
хто знання має, той і мур зламає.
Приказка — усталений вислів узагальненого змісту, який часто має пряме значення (прикладання) до конкретної життєвої ситуації:
кожна мітла по-своєму мете, буває, що і слон літає.
Особливістю прислів'їв є те, що вони мають здебільшого римовану форму, складаються з двох частин. Змістом другої частиниє протиставлення першій або висновок:
хто знання має, той і мур зламає.
Приказка — усталений вислів узагальненого змісту, який часто має пряме значення (прикладання) до конкретної життєвої ситуації:
кожна мітла по-своєму мете, буває, що і слон літає.
• Значна частина фразеологізмів української мови за походженням є виразами професійно-виробничого мовлення:
Приклад:
сім раз приміряй, а раз одріж; по всіх швах (з мови кравців);
на відмінно (з мови учителів та учнів).
Приклад:
сім раз приміряй, а раз одріж; по всіх швах (з мови кравців);
на відмінно (з мови учителів та учнів).
• Є в українській мові й фразеологізми античного походження:
Приклад:
дамоклів меч, авгієві стайні.
Приклад:
дамоклів меч, авгієві стайні.
• Фразеологізми біблійного походження:
Приклад:
умивати руки, у поті чола.
умивати руки, у поті чола.
• Крилаті слова — це вислови, цитації, афоризми, що вийшли з відомих літературних чи публіцистичних джерел і зажили своїм окремим життям:
Приклад:
Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов)
• Запозичені з інших мов фразеологізми:
Приклад:
дивитись крізь пальці (навмисне не помічати чогось).
Фразеологічні звороти можуть бути багатозначними.
Багатозначність серед фразеологізмів трапляється рідко.
Багатозначними називаються фразеологізми, які мають декілька значень, схожих між собою.
Приклад:
Багатозначним є фразеологізм вести перед:
1) верховодити:
Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що всі його слухались (Б.Грінченко);
2) бути першим, передовим:
Дільниця його групи стала вести перед у цеху (Ю.Яновський);
3) заспівувати:
І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М.Коцюбинський).
Як бачимо, усі три значення мають спільне — бути першим.
У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним.
Приклад:
Фразеологізм ставати дибки.
1) Коли йдеться про тварин, виступає в прямому значенні «ставати на задні ноги»:
Їдуть вершники... Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник).
2) Коли ж мова, йде про предмети — має вже певною мірою переносне значення «ставати вертикально»:
На одній розбитій платформі, яка стала дибки, чудом затримався танк (О. Донченко).
3) Коли йдеться про людей — набуває цілком переносного значення «чинити опір, рішуче протестувати»:
Завжди мене слухався Олекса, а тут дибки став (І. Муратов).
Зверни увагу!
Часто омонімічні фразеологізми приймають за багатозначні.
Омонімічними вважають фразеологізми, які збігаються за звучанням і не мають нічого спільного в значенні.
Приклад:
Фразеологізм роззявити рота:
1) говорити, казати що-небудь:
Рота як слід він не вспіє роззявити, — зараз готове усе (П. Грабовський);
2) уважно слухати:
У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура);
3) бути дуже враженим чимось:
Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу (В. Кучер);
4) бути неуважним:
Ну, гони биків, чого рота роззявив?(Григорій Тютюнник);
5) посягати на що-небудь:
На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський);
6) рватися — про взуття:
Ось і чоботи в мене роти пороззявляли (Г. Квітка-Основ'яненко).
Як бачимо, усі значення є різними.
Фразеологізми часто вступають в синонімічні відношення.
Синонімічними фразеологізмами вважаються фразеологізми, які мають одне значення.
Приклад:
Значення «ледарювати» мають фразеологізми:
байдики бити, баглаї бити, давати горобцям дулі, ханьки м’яти, клеїти дурня, ганяти вітер по вулицях, лежні справляти, тинятися з кутка в куток, і за холодну воду не братися.
Багатозначність серед фразеологізмів трапляється рідко.
Багатозначними називаються фразеологізми, які мають декілька значень, схожих між собою.
Приклад:
Багатозначним є фразеологізм вести перед:
1) верховодити:
Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що всі його слухались (Б.Грінченко);
2) бути першим, передовим:
Дільниця його групи стала вести перед у цеху (Ю.Яновський);
3) заспівувати:
І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М.Коцюбинський).
Як бачимо, усі три значення мають спільне — бути першим.
У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним.
Приклад:
Фразеологізм ставати дибки.
1) Коли йдеться про тварин, виступає в прямому значенні «ставати на задні ноги»:
Їдуть вершники... Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник).
2) Коли ж мова, йде про предмети — має вже певною мірою переносне значення «ставати вертикально»:
На одній розбитій платформі, яка стала дибки, чудом затримався танк (О. Донченко).
3) Коли йдеться про людей — набуває цілком переносного значення «чинити опір, рішуче протестувати»:
Завжди мене слухався Олекса, а тут дибки став (І. Муратов).
Зверни увагу!
Часто омонімічні фразеологізми приймають за багатозначні.
Омонімічними вважають фразеологізми, які збігаються за звучанням і не мають нічого спільного в значенні.
Приклад:
Фразеологізм роззявити рота:
1) говорити, казати що-небудь:
Рота як слід він не вспіє роззявити, — зараз готове усе (П. Грабовський);
2) уважно слухати:
У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура);
3) бути дуже враженим чимось:
Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу (В. Кучер);
4) бути неуважним:
Ну, гони биків, чого рота роззявив?(Григорій Тютюнник);
5) посягати на що-небудь:
На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський);
6) рватися — про взуття:
Ось і чоботи в мене роти пороззявляли (Г. Квітка-Основ'яненко).
Як бачимо, усі значення є різними.
Фразеологізми часто вступають в синонімічні відношення.
Синонімічними фразеологізмами вважаються фразеологізми, які мають одне значення.
Приклад:
Значення «ледарювати» мають фразеологізми:
байдики бити, баглаї бити, давати горобцям дулі, ханьки м’яти, клеїти дурня, ганяти вітер по вулицях, лежні справляти, тинятися з кутка в куток, і за холодну воду не братися.
Серед фразеологізмів виділяються також пари з антонімічним значенням.
Антонімічні фразеологізми — фразеологічні одиниці, які вказують на протилежність.
Вбити собі в голову — викинути з голови, не в тім'я битий — не має лою в голові,
макітра розуму — пустий лоб, хоч греблю гати — як кіт наплакав, набитий гаманець — вітер у кишенях свистить.
Антонімічні фразеологізми — фразеологічні одиниці, які вказують на протилежність.
Вбити собі в голову — викинути з голови, не в тім'я битий — не має лою в голові,
макітра розуму — пустий лоб, хоч греблю гати — як кіт наплакав, набитий гаманець — вітер у кишенях свистить.
Розгляньте таблицю "Джерела української фразеології" на сторінці 42 підручника
Виконайте письмово вправу 101 сторінка 43
Додаткове завдання!
Оберіть із словника онлайн два фразеологізма та складіть з ними речення, запишіть їх у зошит.
Немає коментарів:
Дописати коментар