Подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження

 Подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються:

Приклад:

грип, група, гун (гуни), сума, фін (фіни).

Зверни увагу!

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків:
бонна, брутто, нетто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса:

Приклад:

імміграція (міграція), інновація (новація), ірраціональний (раціональний).

Зверни увагу!

Якщо непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.

Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та власних назвах:

Приклад:

Голландія, Марокко, Міссурі, Яффа; Джонні, Шиллер.

Зверни увагу!

Такі слова, як Дікенс, Дікінсон, де в оригіналі є сполучення ck на позначення звука К, тепер пишемо з одним К.

Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах:

Приклад:

андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).