Урок розвитку мовлення. Ділові папери


Сьогодні ми з вами будемо вчитися писати лист, оформлювати конверт, поговоримо про етикет листування. Якими правилами треба користуватися, про що треба пам’ятати під час написання листа?
1.Опрацюйте теоретичний матеріал.

З появою Інтернету написання поштових листів відійшло на другий план. Адже оперативна передача інформації є значно зручнішою, а інколи просто життєвою необхідністю. Проте не слід забувати, що написаний власноруч лист - це свого роду опис особи, її почерк, її характер, відображення її життєвого стилю і уподобань.

Стиль та форма написання кожного листа мусить бути ввічлива, засвідчувати нашу особисту культуру і пошану до адресата. Коли ми пишемо листи рукою, то слід брати акуратний чистий папір, це може бути спеціальний поштовий папір. Навіть, якщо це є листок із зошита, він повинен бути акуратно вирізаним і рівненьким. Вгорі справа слід писати дату написання листа. Далі йде звертання до адресата і власне зміст самого листа. Писати треба згідно правопису, чітко і грамотно. нечіткий чи неграмотний лист засвідчує про неуцтво особи, що його пише.

Лист – це творчість кожної людини, проте існують основні правила ведення листування: ввічливий тон спілкування, увага до адресата, уміння писати про себе коротко, про інших – більше й детальніше, уміння писати про цікаві факти й події, обов’язково відповідати на одержані листи. В листах, як взагалі у мовленні, проявляється характер людини, її розум, знання, рівень культури і вихованості.

Листування – один із видів письмового спілкування. Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення про щось адресата.

Ділове листування відбувається між установами або працівником та установою. Тексти таких листів складаються за певними зразками в офіційно-діловому стилі.

Особисті листи – це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, до улюбленого співака чи актора. Такі листи не відзначаються строгістю форми. Мовлення приватного листа невимушене. У текстах особистих листів поєднуються ознаки різних стилів, зокрема розмовного та художнього. 

Проте і в особистому спілкуванні існують певні традиції. 
Розпочинається лист звертанням. Через звертання, як правило, передається ставлення до адресата: повага, любов, ніжність. Чемна людина завжди поцікавиться життям адресата - його здоров’ям, успіхами. Далі йде виклад того, про що хочуть сповістити. Вихована людина ніколи не нав’язує своїх думок, тому вживає вставні слова та сполучення слів: на мою думку, здається, як на мене, мабуть, певно та ін. Завершується приватний лист побажаннями та прощанням. Підпис є обов’язковим. Ознакою культури є зазначення дати написання листа.

У тексті листа необхідно вживати слова ввічливості. Це слова привітання і прощання, слова вибачення (скажімо, за турботи, завдані висловленням певного прохання).

2.Словникова робота
Адресат – той, хто отримує лист, телеграму.
Лист не знайшов адресата.

Адресант – той, хто адресує, надсилає лист.
Адресант повинен чітко підписуватися.

Адрес – письмове ювілейне вітання особі чи установі.
Ювілярові вручили вітальний адрес.

Адреса – місце проживання особи або розташування установи, напис на конверті, телеграмі. Правильно пишіть адресу.

Постскриптум – після написаного, що позначається буквами P.S.

2.Перегляньте відео від Олександра Авраменка про правила написання прізвища та імені.

3.Ознайомтеся із структурою листа с.172 підручника.

4.Виконайте вправу 469 (напишіть листа другу чи подрузі або батькам, бабусі чи дідусю)
але перед тим перегляньте урок від Олександра Авраменка про слова ввічливості


Немає коментарів:

Дописати коментар